Профілактика інсульту. Методи та рекомендації.

Профілактика інсульту. Методи та рекомендації.

Профілактика інсульту. Методи та рекомендації.

На сьогоднішній день, сучасна медицина займається не тільки лікуванням різних захворювань, але і покращує принципи профілактики, як захворювань, так і їх ускладнень.

Існує первинна та вторинна профілактика інсульту. Первинна профілактика — комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення захворювання. Вторинна профілактика інсульту — комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення рецидивів і ускладнень захворювання.

У цій статті докладно відображені аспекти первинної профілактики.

Виділяють кілька напрямків у профілактиці інсульту, це:

  • Модифікація способу життя.
  • Постійний контроль за судинними факторами ризику.
  • Постійний контроль за реологическими властивостями крові, тобто антитромботична терапія.

Первинна профілактика інсульту:

Контроль судинних факторів ризику.

Регулярний контроль за рівнем артеріального тиску (АТ).

Необхідно підтримувати оптимальний рівень АТ 120/80 мм.рт.ст. Для початку необхідно модифікувати спосіб життя (дивись нижче). Для пацієнтів з максимальною порогової артеріальною гіпертензією (120-139 / 80-90 мм.рт.ст.), серцевою недостатністю, діабетом, хронічною нирковою недостатністю або інфарктом міокарда показано призначення антигіпертензивної терапії (препарат окремої групи або їх комбінації).

У осіб похилого віку необхідно контролювати ізольовану систолічну гіпертензію (верхнє, тобто систолічний АТ 140 мм.рт.ст і нижнє, тобто діастолічний АТ lt; 90 мм.рт.ст).

Регулярний контроль за рівнем цукру крові.

Оптимальний рівень глюкози в крові становить 3,3 — 5,5 ммоль / л. Для підтримки нормальної концентрації цукру необхідно дотримуватися дієти і приймати певні групи препаратів. У осіб з цукровим діабетом необхідно більш інтенсивно знижувати АТ.

Регулярний контроль за рівнем холестерину в крові.

Зниження рівня холестерину крові (нижня межа 3,9 ммоль / л) рекомендується здійснювати зміною, в першу чергу, раціону харчування, а потім призначенням статинів. За даними аналізу досліджень, ризик розвитку інсульту при призначенні статинів був знижений з 3,4% до 2,7%.

Відмова від куріння.

Куріння подвоює ризик розвитку інсульту, а відмова — знижує ризик до 50%.

Відмова від алкоголю.

Зловживання алкоголем істотно підвищує ризик інсульту в результаті підвищення рівня артеріального тиску. Вживання червоного вина, в порівнянні з іншими алкогольними напоями, асоційоване з найменшим ризиком.

Регулярне виконання фізичного навантаження.

Регулярна фізична активність сприятливо впливає на рівень артеріального тиску і цукру крові, значно знижує холестерин крові. Фізична активність у вільний час (від 2 до 5 годин на тиждень) значно знижує ймовірність розвитку захворювання.

Регулярне дотримання дієти.

Найголовніше, з раціону виключити надмірну кількість кухонної солі (не більше 5 г на добу) і насичені жири. Регулярно і щодня їсти фрукти і овочі. Не менш виражений ефект спостерігається при вживанні нежирних сортів риби. Регулярне надходження в організм фолієвої кислоти (міститься в зернових продуктах) значно скорочує летальність при інсульті.

Найбільш виправдана середземноморська дієта.

Відомо, що гормональні препарати погіршують реологічні властивості крові, у зв’язку з чим прийом їх небажаний. Значно збільшує ризик інсульту тривалий (понад 5 років) прийом естрогенів.

Антитромботична терапія.

Ризик інсульту знижується на 20-25%.

Найбільш докладно вивчені такі препарати:

  • Аспірин (ацетилсаліцилова кислота).
  • Тиклопідин.
  • Дипіридамол.
  • На сьогоднішній день, широко поширений прийом аспірину, як антикоагулянту, для первинної профілактики інсульту. Інші препарати даної групи призначати не рекомендується. Аспірин рекомендується і особам з порушенням ритму серця, особливо з неклапанною миготливою аритмією, і асимптомним стенозом сонної артерії. При наявності у пацієнта миготливої ​​аритмії доцільно призначити варфарин, а не аспірин.

    Це пояснюється тим, що миготлива аритмія часто супроводжується судинними факторами (емболія в анамнезі, підвищений АТ, вік старше 70 років), при яких пероральніантикоагулянти більш ефективніше.

    Одне з найбільш серйозних ускладнень від тривалого прийому препаратів цієї групи — це шлунково-кишкові кровотечі (до в 5-8% випадків), щоб уникнути згубного впливу на слизову оболонку шлунка рекомендовано використання антацидних засобів або блокаторів протонної помпи (омепразол, пантопразол).

    Оптимальна добова доза аспірину становить 75 — 150 мг на добу, але дозування при необхідності збільшують.

    Тиклопідин — препарат, який застосовується при відсутності ефекту від аспірину або виникнення ускладнень. Механізм дії проявляється блокуванням фосфоліпази С та зниженні рівня фібриногену. До побічних ефектів належать: тромбоцитопенія, нейтропенія, виразкові кровотечі, діарея.

    При прийомі тіклопедін обов’язково контролювати показники крові 1-2 рази на місяць. Оптимальна добова доза 250 мг 2 рази на день. Відмінною рисою тиклопидина є те, що антиагрегантний ефект настає протягом перших кількох днів, тому прийому препарату не ефективний для екстреного лікування геморагічних порушень.

    Важливо пам’ятати, що первинна профілактика буде ефективною, якщо дотримуватися здорового способу життя та проводити профілактичну антитромботичну терапію безперервно і тривало — протягом декількох років.

    Відео на тему профілактика інсульту. Всі дохідливо викладено.

    Шановний читачу, якщо стаття була Вам корисна, поділіться їй в соціальних мережах. Також пропонуємо Вам підписатися на наші новини ВКонтакте.

    Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!