Калорійність суші

Калорійність суші

Калорійність суші

Калорійність суші відзначається в останню чергу, вже після їх смакових якостей. Східна кухня сьогодні стає все більш популярною серед представників різних народів і культур. Вже практично в будь-якому місті є ресторан японської кухні, який щодня відвідують любителі «заморських» смакоти.

Однак серед інших творів японської кулінарії особливого поширення набули саме суші. Тому багатьох зараз цікавить питання: яка ж калорійність суші?

Калорійність суші складається з сумарної калорійності складових, з яких вони робляться. В основному суші робляться з морепродуктів і вареного рису. У стандартні суші додають переважно рибу, проте в ресторанах для того, щоб догодити кожному відвідувачеві, в суші додає морський вугор, гребінець, креветки, восьминіг або краб. Якщо для приготування суші вибирається все ж риба, то варто віддати перевагу свіжим скумбрії, тунця, лосося, окуня, а також дуже часто використовується ця ж риба, але тільки в копченому вигляді.

До речі, варто зазначити, що для приготування суші береться саме морська риба. Річкову рибу для приготування суші не рекомендується використовувати, оскільки в ній часто дуже багато кісточок, що створює певні незручності під час приготування. Хоча на калорійність це ніяк не впливає.

Спочатку продукт готувався виключно з сирих морепродуктів. Саме таке блюдо вперше приготував токійський кухар Йохей Ханай, який поставив перед собою завдання передати справжній смак свіжих дарів моря, доповнивши їх смаком вареного рису. Так як Японія — це острівна держава, яка розташована в Тихому океані, та й до того ж головним національним продуктом є рис, то можна сказати, що всі необхідні інгредієнти були, буквально, під рукою. Крім цього японці вважають, що вживаючи сиру рибу в їжу, вони зміцнюють своє здоров’я і подовжують своє життя.

До речі, тривалість життя у японців сама висока, тому, цілком можливо, що свіжа риба дійсно здатна «творити чудеса».

Однак прабатьком суші вважається одне південно-азіатське блюдо, яке з’явилося ще дуже давно. У далекому минулому у вареному рисі консервували рибу. У рис додавали вже солону рибу, попередньо очищену і порізану на дрібні шматочки. Все це перемішували і ставили під прес. На калорійність суші такий спосіб впливав незначно.

В якості гніту тоді використовувався дуже великий і важкий камінь, який залишали на декілька тижнів. Через певний час камінь прибирали і накривали ємність з рисом і рибою зазвичай кришкою. Така консервація риби тривала кілька місяців.

Після закінчення цього часу рис ставав дуже неприємний на вигляд і навіть мав неприємний запах, тому його просто викидали, а рибу як раз вживали в їжу, та й до того ж зберігатися вона могла ще досить довгий час. Такий спосіб консервації риби використовували також у Китаї і Таїланді, однак китайці через час від нього відмовилися, а ось в Південній Азії жителі деяких країн досі його використовують.

Готувати страви одночасно з рису і морепродуктів почали приблизно в XVI-XVII століттях, а ось перші суші, калорійність яких ми обговорюємо, з’явилися в XVII столітті. Тоді крім вищевказаних інгредієнтів суші готувалися також з використанням рисового солоду, приправ та овочів. З появою рисового оцту істотно змінився процес приготування суші.

По-перше, продукти не бродили, а по-друге, зменшувалася час приготування продукту.

Через час кухарі почали експериментувати з методами приготування суші, тому визначилися два основних напрямки. Одне з них називається «кансай» (походить від назви району в місті Осака), друге — «Едо» (було названо на честь столиці Японії Едо, яка в 1868 році була перейменована в Токіо). Відрізняються ці два напрямки переважно упаковкою. Калорійність їх розглядати не будемо.

Прихильники стилю «кансай» створюють гарну форму страви за рахунок використання їстівної упаковки для продукту, а прихильники приготування суші по стилю «Едо» просто кладуть шматочок риби зверху на рис і заправляють це все спеціями.

Набір для суші Мідорі купити набір для приготування суші та ролів Мідорі.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!